Я подумала, що це аж сюди, до санаторію «Скадовськ» розвернулись нині популярні  лазертаг чи пейнтбол. 
Димова завіса «по всьому фронту», інколи поодинокі, а то і часті постріли у невизначеному напрямку. Залишилось побачити «зелених чоловічків», або почути «хенде хох» і повний капут. Тьху, тьху, тьху все обійшлось.

Іду, як кажуть, на грозу, заходжу в зону поганої видимості і… розслабляюся.
Це звичайне багаття, дуже велике, аж два, де горить, де тліє. Димить і воняє.

Я не знаю хто полінився вивезти сміття, хто запалив і хто навоняв. Ці грандіозні кучі, якраз між санаторієм «Скадовськ» і пансіонатом «Лазурне».

І незнаю я, для кого правила не правила і кому на них начхати, але коли так —

 все на багато краще.

А взагалі,
                                      Я люблю осінні багаття.

Це якась ностальгія мабудь. 
За часами, яких не повернеш 
За мріями які не здійснились…

Добавить комментарий