Відгриміли новорічні свята, люди потихеньку повертаються до буденного життя згадуючи та обговорюючи найяскравіші події зимового феєрверку подій.
Останній новорічний подарунок отримали скадовчани від РБК, де пройшов чудовий концерт заслуженого діяча мистецтв України, Антолія Шумейка, вечір саксофонної музики.

Все як у сравжньому театрі починалось з вішалки. Глядачі приємно дивувались, вітались, посміхались, здавали одяг, отримували номерки та керовані організаторами заходу, вельмишановними директором будинку культури Анатолієм Волошиним та Володимиром Бейко, співзасновником фестивалю «Джаз над морем», прямували до абсолютно нової зали будинку культури

Вона тепла, затишна, вишукана та зручна одночасно, 
Навіть один погляд на сцену змушував зануритись у казкову атмосферу зими та налаштуватись на сприйняття чарівності та кришталевості події.
Ялинки, засніжені дерева та чарівний годинник який не зупинився, а зробив музичну паузу, вдихнув аромату джазу та немов захмелілий сповільнив свій рух, даючи можливість присутім насолоджуватись та відпочивати.   

Анатолій Іванович як справжній диригент, одним помахом рук налаштував глядачів на дійство, привітав з Новим роком та сказав, що цей концерт своєрідна подяка скадовчанам від організаторів та учасників «Джаз над морем»  за любов до музики, розуміння та підтримку. Короткі виступи можуть бути неймовірно щирими та приємними. 

Звичайні скадовчани у залі, працівники культури, службовці, підприємці…, всі об’єднані любов’ю до гарної музики та вишуканих подій. (Мій експерт з культурних заходів, пан Юрій теж на місці). 

Зал заповнився стрімко та вчасно. На кілька секунд, немов завмер в очікуванні казки… 
Святкова атмосфера та відповідне налаштування були створені чудовими  ведучими — Валерієм Білошапко (керівник Біг-бенд «Сурма» )та Світланою Крошкіною, вони з легкістю перегортали музичні сторінки казкового концерту,  забезпечили глядачів словниковим супроводом джазових творів та просто дотепними жартами. 

…звучали класичні, народні, естрадні, популярні та джазові твори…
 Якщо чесно, я не знаю як описати музику, особливо гарну музику, з чим її порівняти та як її оцінити. З дорогоцінним каменем? Можливо, але кількість відтінків звучання творів які були виконані у нашому залі, набагато більша ніш кількість граней у самого дорогого діаманту.
З ігристим вином? Можливо, з таким густим та легким одночасно, червоним чи білим, шипучим, живим, ігристим, солодким та терпким.
А ще, можливо, з ковдрою якою хочеться обгорнутися з ніг до голови, закрити очі та уявляти, фантазувати, мріяти…, але ковдра повинна бути не приторно м’якенька, а з іскорками, щоб не тільки гладила, а й кололась коли треба.  

Ось, десь так, про відчуття.

Глядачі жваво реагували на виконавців, ведучих та музику,  Емоції легким серпанком витали у залі не залишаючи байдужих. Хтось радів, хтось був задумливий, всі були зачаровані.

Музику зважували та обговорювали, намагались зберегти відчуття якнайдовше, а дехто хвилювався…
Хвилювання виявились марними, онучка виступила пречудово. 
Треніна Анна, учениця 1-го класу, виконала музичний твір на блок- флейті — «Самотній пастух» Джеймса Ласта. 
Глядачі щиро аплодували, а найвідданішим шанувальником звичайно ж був дідусь.

Теплі слова привітання та святкові побажання від одного з засновників «Джаз над морем» Володимира Бейко, було приємними та душевними. Доречі, саме йому належала ідея проведення цього концерту.   

Виконавці та ведучі об’єднались у зіркове тріо «2+1″та виконали «Попурі присвячене жінкам» та «Piu Che Puo» Ероса Рамазотті. Грандіозно, неперевершено. Bellissimo.

Юні артисти гідно виступили на новій сцені, представили свої інструменти та були підтримані справжніми професіоналами.
Марина Гришко, учениця класу Валерія Білошапко та Анатолій Шумейко виконують «Колискова пташиної країни» Джорджа Ширрінга.

Павло Грищук. «Опус ван» Сай Олівер. 
Учень класу Анатолія Шумейка, кларнетист Тарас Цяпка, виконав «Молдавський танець Жок» композитора Євгена Коки. Я так заслухалась, що навіть не встигла зробити окреме фото. 

Концерт пролетів на одному подиху, півтори години промайнули за кілька хвилин, присутні навіть не зрозуміли чому виконавці так швидко завершили виступи та вийшли для вітання. Час проведений з щирими майстрами своєї справи, музикантами від Бога… — благодать.

Мені пощастило дізнатися думку головних скадовських експертів (вони не музиканти, а звичайні слухачі) з приводу концерту, бо я у захваті тому оцінку, крім «12» дати не можу, а навіть зараз налаштувала «Самотнього пастуха»…
Пан Олександр (той що нижчий) давній прихильник гарної музики, один з організаторів місцевого радіо «ДжаСка», він має у кабінеті музичний інструмент ! А пан Юрій сказав, що раз танцювати він навчився і його майстерності було достатньо для виступу на міському балу та біля ялинки, наступним повинен бути джаз…
Коли майстерність виконавців породжує бажання спілкуватися з гарною музикою, ділитися цим з людьми та жити у ритмі джазу, це чогось та варте.

Всім сподобалось. Байдужих не було.

Обговорення та обмін враженнями тривали, навіть після концерту… 

Дякую всім організаторам за тепло, спілкування та музику. За те що даруєте нам, скадовчанам, неймовірні відчуття та неперевершені емоції.
Дякуємо!!!

1 коментар

Добавить комментарий