Сьогодні в Україні День Конституції.
Конститу́ція Украї́ни — основний закон України, ухвалений 28 червня 1996 року…, ми всі це знаємо, як кажуть, вчили.
Конституція України — закон прямої дії…, ми це десь чули, але забули… і взагалі ми звикли, а точніше нас привчили, що Конституція то й не закон зовсім, а так, у всіх є і в нас теж нехай буде. Як казав один перевіряючий під час судового засідання:»Конституція то не Закон, а «просто так написано».

Так от про пряму дію закону. Зразу, прямо спочатку, у статті 8 сказано, що норми Конституції України є нормами прямої дії тобто — головніші за всі закони, постанови, акти, листи… і попередні конституції радянського періоду такої норми не мали і були «просто так, для почитати».Я дві Конституції стерла в сумці захищаючись Основним Законом як щитом від усіляких перевіряючих та контролерів. Зразу, звичайно Конституція сприймалась чиновниками наприклад як казка про Колобка, є то й є, а коли посилаєшся на Закон, на Конституцію, в противагу внутрішньому «Листу» чи нормі «Положення» у суді, від час спілкування з контролерами, чи в будь якій державній установі, то розумієш що Конституція та таки Закон.

Он у нас, у Скадовську, недавно з дитячими садками розбирались, теж люди нагадували міським чиновникам норми Основного Закону. Помогло.

Без зайвих слів можна сказати, що в Україні Конституція гарна та дієва, але інколи це треба доводити у суді.

Наприклад ст.19 « Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. »
Немає  Закону, а в ньому  порядку як робити перевірки, чи закривати садочки, чи ще якоїсь «місцевої самодєятельності» — все, немає ні перевірки, ні іншої неЗАКОННОЇ дії.  Десь так. Ну, принаймні так повинно бути.

Ось ще поважні статті, які ми б повинні знати, а то про «Обов’язки нас навчили, а про права якось не дуже.

Наприклад ст. 30.»… Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.»

Стаття 41. «…Право приватної власності є непорушним.»

Стаття 63.  «Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом…»

Читайте Конституцію, знайте свої права, виконуйте свої обов’язки і не дозволяйте порушувати Основний Закон  України іншим.

Почніть з себе.

Добавить комментарий