У ті часи коли все починалось, наше місто виглядало приблизно так, як зображено на картинах чудових українських художників.

Наші батьки, та я теж, ще застали такий місточок у Скадовську. Коли йдеш по ньому до катера, видно і медузи, і бички, і легке колихання морської рослинності. Місток хитався (чи то ноги трусились), рибалки заважали туристам, а туристи — рибалкам. А бичка можна було ловити без наживки.

«На місточку. Літо», Петро Нілус

Парапету ще не було і берег дихав на повні груди.

Р.Судковський, украінський художник «Місячна ніч на морі»

Перші забудовники вже проявляли свою підприємливість і мабуть вже тоді намітили місце для човникової станції

Михайло Алісов»Вечірня рибалка», 1890

А там наш острів. Джарилгач. 

Насправді це Дніпро. але дуже мені нагадує Лазурне. Де море,  грізне і Чорне, переливається в затоку- теплу, мілку і спокійну.

Сергій Світославський

Вітрильник на морі завжди гарно, романтично та мрійливо. Кажуть — до здійснення бажань.

Коли у затоку зайшов «Товарищ» діти були у такому захваті, що позбігали з дворів і погубились, а може це ми, просто побігли на море, а батькам сказали, що дивились на корабель?

Сергій Світославський «Вітрильник», 1890

…Белеет
парус одинокой

В
тумане моря голубом!..

Что
ищет он в стране далекой?

Что
кинул он в краю родном?..

І небо наше, і поля, і люди. 
Ми живемо і працюємо під прапором України.

Микола Пимоненко «Перед грозою»

 Нам тепло від сонця, нам добре від ниви, нам море і небо дарує блакить…

У кафе «Перекресток» є ось така картина. Стара рятувальна станціїя. ЇЇ замовили В.Сахарову  коли стало зрозуміло, що гряде неминуче покращення — «Маямі» і станцію просто знесуть.

Так от, щоб пам’ятали.
І жили за принципом — не нашкодьте.

Добавить комментарий