Звичайний осінній вихідний. Що там на дворі? Дощ, туман, холодно, тепло, вітер чи сонечко? Що робити? Іхати на ринок за перцем чи помідорами і займатися консервуванням, а може майнути на фестиваль.
Ось такий фестиваль — «Степ та воля — козацька доля»
Благодатне, звичайне українське село з сучасною історією.
У 1910 році з господарського хутора Гаваджино було засноване селище яке потім, з 1957 року стане називатися — село Радгоспне. У тридцяті роки минулого століття село не оминула хвиля соціалістичної економіки і тут був організований бавовнорадгосп №1 куди були переселені  узбеки, туркмени та казахи із  Середньої Азії для вирощування бавовни.
Незнаю які там були економічні показники, але саме  для покращення управління, у 1936 році господарство було розділене на два радгоспи: бавовнорадгосп «Скадовський — 1» та «Скадовський — 2».
Потім війна, відновлення господарства і приєднання до хутора Гаваджино,  хутора Шаплики. Так виникло село Радгоспне яке у 2016 році за бажанням місцевих жителів було  перейменоване на Благодатне.
Люди кажуть, що варіантів нової назви села було майже десять, а обрали Благодатне. Вони першими на Херсонщині позбулися всього ленінського, і пам’ятника, і назви вулиці, а ще у них є Свято-Микильський скит Благовіщенського жіночого монастиря.
Дуже хвалилися селяни школою, садочком та будинком культури, лікарнею та головою сільради. Ремонтами, які зроблені в усіх сільських установах, студентами з Херсону які зробили з звичайного будинку культури справжній Палац, дружбою з «районною культурою», це так кажуть  про Ольгу Василівну Миронець — начальника районного відділу культури, яка і сьогодні була у центрі подій.
ну і звичайно ж з «нашим козацтвом». У мене взагалі склалось таке враження, що козацтво в Україні починалось з Благодатного. Ще кілька таких фестивалів і я в це повірю сама і вам буду розказувати та доводити це на фактах.

Ще за довго до офіційного оголошення про початок фестивалю робота на галявині біля Палацу культури кипіла в усіх казанах. Багаття розвели не тільки благодатненські козачки та козаки, а й гості з сусідніх сел. Ми мабудь наступного року також поїдемо на «Козацький фестиваль», бо команда в нас є і готувати ми вміємо. Борщ на фестиваль «Смаженого бичка» варили, досвід маємо. Це дівчата з сусідньої Миколаївки, особисто мені їхній куліш найбільше смакував, і по кількості спецій, солі, цибульки, моркви, шкварочок…

Дівчата зразу страву не роздавали, попередили, що куліш повинен постояти, настоятись і умліти. Я почекала, пофестивалила  і
повернулась за кулішем від миколаївських дівчат.
Сьогодні кипіло, шкварчало, і вертілось на вертелах кругом. Пахло… до нестями. Єдине що відволікало від козацької кухні, це козацькі виступи, привітання гостей, артистичні номери, кінні змагання… та спілкування з благодатненцями.

Ось саме ці дівчата, з Благодатного, зварили сьогодні, за версією поважного жюрі, найсмачніший куліш. А я вам скажу що в них були ще й ексклюзивні грінки, пиріжки, а у сусідів був рулет з маком, як пекла колись моя бабця. Я пішла до них та кажу:»Пригостіть…» так мені і рулету дали, і пиріжків з капустою і канапок з сиром та овочами.  Оооо, я була у захваті, ні не тільки від рулету (ну і від рілету теж), від душевної, родинної атмосфери, від посмішок, доброти якою пронизаний був весь день і від людей, відкритих, привітних і вмілих, знайомих один з одним, людей які вміють працювати і відпочивати.

Це майже початок фестивалю і поважні гості вітають благодатненців зі святом.

Козаки та скадовська самооборона теж сбогодні на фестивалі

Лунає гімн України. Точніше — люди співають гімн України. Велично.

Це Україна, Благодатне, фестиваль «Степ та воля — козацька доля»!

 Пані Анна вже чекає на гостей.

Сьогодні на фестивалі виступали різні колективи, лунали пісні, танцювались танці, нагороджувались воїни і лунали вітання.

 Такими були сьогодні люди на вулицях села.

Анатолій Іванович Волошин- директор Скадовського РБК був задоволей святом. Дуже!

 А це найповажніші гості свята, вони й жюрі, вони ж і учасники, для них організоване й проведене сьогоднішнє чудове свято.

Сьогодні були справжні журналісти, вони знімали репортаж про фестиваль «Степ та воля — козацька доля».

 На кінних змаганнях були свої глядачі…

Виступи артистів нікого не залишали байдужими, пісні зразу піднімали людей з місць і змушували вступати у веселий танок.

 Це Василь Козак — голова сільради села Благодатне. Гордість селян!

А ці веселі дівчата з Скадовська, з скадовської бібліотеки. Читайте книжки, їздіть на фестивалі і у вас завжди буде гарний настрій!

Олександр Горяінов, співзасновник фестивалю «Джаз над морем», завітав до Благодатного на фестиваль «Степ та воля — козацька доля»  з дружнім візитом.

Вітання від Василя Козака були навіть пісенними.

Ця страва готувалась з самого ранку, потихеньку, помаленьку і до обіду вже можна було пригощати гостей та благодатненців справжньою козацькою смакотою. Мммм, як у кіно.

На фестивалі було зварено 11 різних кулешів! Вистачило на всіх!
Куліш — традиційна козацька страва і варили його майже щодня під час військових походів.
Насправді ж рецептів приготування кулішу є дуже багато. Селяни чи чумаки для смаку і поживності додавали до нього перепілок, рибу, в тому числі й суху тараню, м’ясо з салом, гриби – такий куліш здавна називають польовим чи береговим, бо варили його здебільшого мисливці чи рибалки, або ж косарі далеко в лузі на косовиці. Простий польовий селянський куліш, засмачений свинячими шкварками, має аналоги й у тих сусідських країнах, куди масово переселялись українці.
Справжній козацький куліш можуть приготувати лише справжні козаки. У Благодатному був справжній куліш!
Відповідальний момент. Жюрі оголошує найсмачніший куліш.

Ольга Василівна Миронець — головний суддя! Знавець якому я довіряю.

Переможці.

 Ще пригощали борщем.

Пані Тамара склала вірш до сьогоднішнього свята і прготувала найсмачніший куліш та разом із своїми учнями 2-го класу була посвячена у козаки.

 Козацькі забави від майстрів.

і тренування для бажаючих. Спис дуже серйозний, я перевірила.
 Вітання від переможниці «Чорноморських ігор 2017»

Ну, а це вже козацькі забави яким дітей та дорослих навчили козаки. Як треба вітатися, гра у гопака, бої на шаблях…Хлопці з таким азартом взялись за діло, що авіть не хотіли розходитись.

 Концерт ішов своїм чередом, гості привезли багато цікавих номерів, пусень і танців.

 Байдужих, серед глядачів не було, всидіти на лавках було неможливо.

 Ну як тут всидіти, коли ноги самі ідуть у танок…

Фестиваль «Степ та воля — козацька доля» — веселе, домашнє свято де завжди раді гостям, де збираються козаки і де відпочиваєш душею. Осінь, золота пора… 
… кидайте все, і перець, і помідори, незважайте на погоду, дощ, туман чи навіть морозець (а раптом) і їдьте у Благодатне на фестиваль «Степ та воля — козацька доля». Форма одягу — зручна, фестивальна. Настрій — підніметься. Друзі — знайдуться. Час — зупинеться чи пролетить? Я не зрозуміла, одне скажу:»Час витрачений не марно!» І  якщо ви натрапите на оголошення про фестиваль «Степ та воля — козацька доля»…дивись початок абзацу.

1 коментар

Добавить комментарий