Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Минають часи, події та люди розчиняються у вирі історії, залишаючи нам лише спогади та можливість подумки перегорнути приємні сторінки нашого життя.
Так, колись відомий на всю Херсонщину  колгосп «Радянська Україна» відійшов у минуле, люди знайшли собі нові заняття та  пристосувались до нинішніх часів.

Про колег, колектив, про…те життя, нагадують лише фотокартки та рецепти, бережно збережені поміж старих, жовтих сторінок записної книжки.

Ось, наприклад пані Тетяна завжди була весела та винахідлива, одна з перших у місті опанувала комп’ютерну техніку, була солідним та поважним бухгалтером дуже важливого у колгоспі відділу. Зарплата, відпустки, лікарняні — все було в її руках.  

Зараз Тетяна Іванівна авторитетний продавець у м’ясному павільоні скадовського ринку. І на перший погляд дуже серйозна і солідна жінка, але я ж знаю — достатньо їй сказати комплімент, або звернути увагу на зачіску, новий светр чи просто згадати кілька історій з колгоспного життя , і посмішка вам гарантована.

Сьогодні над її прилавком висить свинячий хвіст, і знаєте як він називається? Мікрофон …якоїсь ради. Хочете щось сказати, ідіть до мікрофону. Вас почують.
Раніше пані Тетяна полюбляла оперу та театр, поки не з’їздила до Києва і не сходила на «Шукачів перлин». Тут, каже, любов пройшла як тії помідори…з оселедцем.  Мріє попасти в оперету…
Ще вона вважає, що їй пасує бути серьозною і поважною, а я кажу — ні, веселою і усміхненою. Будете на базарі, скажіть їй як краще.
Зараз життя «на посьолку» не б’є клюем як у минулі роки, рідко проїде якесь авто, все більше велосипеди. А трактор чи інша спеціальна сільськогосподарська техніка майже рідкість.

Саме на цій вулиці, яка раніше вела до ферми №1, колгоспного току, їдальні, автогаражу та інших стратегічних об’єктів, живуть ось ці дві гарні господині — пані Люба та пані Галина.

Любов Семенівна працювала у колгоспі завідуючою відділом кадрів. Тож, розумієте, всі останні новини, події і навіть плітки стікалися до Семенівни широкою рікою, а от не витікали нікуди. Все що прийшло, у відділ кадрів, тут і залишалось.
Зараз пані Люба шикує на пенсії, їздить на Мальдіви та Багами, а гроші, ті що залишаються з пенсії переводить в офшори.
Пані Галина ( та, що махає руками). Переїхала до Скадовська після Чорнобильської аварії, спочатку працювала статистиком, а потім бухгалтером матеріального відділу. Будівництво, матеріали, товари повсякденного вжитку, посуд… Дуже серьозний відділ, дуже серьозний  бухгалтер. Вони і зараз, будучи вже на пенсії працює за фахом. Думаєте це вона мене вітає? Якраз, кричить, що якщо буду їх знімати нарахує мені о-о-о-сь такі податки. Вона може.
Корова, кури, гуси, діти, онуки, чоловік… а так хочеться на Каріби…
Ось саме і Любин чоловік — пан Ігор. Віртуоз та знавець «чистейшего русского языка упрощенного до неузнаваемости». Ну може Афіногенович загнути, всі знають.

Останні роки «посьолок» живе тихим, розміреним життям. Колгоспу вже давно немає, землю та майно розпаювали та роздали, а люди все одно займаються сільським господарством — хтось для себе, хтось заради бізнесу , хтось  просто по інерції.

У ці прохолодні листопадові дні, коли на городах все прибрано, в комори складені запаси на зиму, а на вулиці темніє рано, мої колгоспники виходять на вулицю, чекають своїх корів та згадують минулі роки, колгоспне життя, планують майбутнє, яке так чи інакше, пов’язане з сільським господарством і тільки  мріють про Канари та Багами.  

Зі святом Вас, колишніі та нинішні працівники сільського господарства!
Нехай Канари та Багами не будуть недосяжною мрією.
Здоров’я Вам, та гарних здобутків.

Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.
comments powered by HyperComments