Де я? Що за дежавю? Може це Крим? Чи таки український Скадовськ? Виключить цю балалайку!

Сьогодні понеділок. 27 травня. Море на місці, сонце зійшло, інтернет є. Фейсбук, твітер переглянуті, зібралась, пішла в місто. Все нормально.

Місто гарне, зелене, квітує. Дороги полатали, каміння більш-меньш позагортали. Все чудово.

Каву ще не пила. Може злюсь?

Таке відчуття неначе на весіллі в Малинівці, але не запросили і гуляють самі!  Все вроді так, але як казав Хазанов:»спинным мозгом чувствую», не то! Злюсь.

Майже всіх послала.

І тут, о Боже, я розумію що за херня мене дратує! Музика з парку розваг. З самого ранку горлають російські пісні, руское лото, руский танцпол…снигири, скажи — прости, ми с тобой, я сам себя ловлю, и пускай капает, ееее…ааа…, вибірай, у рекі два берега, і знову капает…, помогите я тону….

Дійсно рятуйте! Якось у попередні роки такого не було, були хіти російські, українські, світові. Мікс, як то кажуть. А сьогодні прорвало. Рятуйте!

Та й казати «рятуйте» не можна, а то прийдуть і врятуюють, Крим чий? Вже врятували.

Башка вже тріщить… Зробіть хоть тихіше.

Ми за останній час звикли до гарного. Іншого. Вільного, сильного,рідного…

Можете думати що завгодно, писати що хочете, про мир, дружбу, братів і сестер. Згадайте толерантність і русофобію, я не проти.

Це моя точка зору. Я українка і живу в українському Скадовську.

Весілля в Малинівці ?

…седьмое место… она меня забыла, забыла,забыла…о, е..