Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Ви ніколи не задумувались над питанням на скільки часто ми запитуємо дітей «Ким ти хочеш бути», а дорослих «Ким ти хотів бути у дитинстві» і як часто відповіді на ці питання не співпадають.

Професію треба не вгадувати, а обирати.

Як не прикро, але дуже часто дитяче бажання не співпадає з тією професією яку людина обрала собі для життя. Потім міняє її по сто разів, вислуховує докори батьків «ми ж витратили купу грошей на навчання, а ти…», а ти знову і знову шукаєш заняття для себе. Для себе, не для когось.

Ми дійсно третину всього життя проводимо на роботі і дуже радіємо коли наша робота нам подобається, коли вона цікава і коли нам за задоволення займатися улюбленою справою ще й гроші платять.

От Ви, обрали свою професію правильно? Ким хотіли бути? Я, наприклад хотіла бути астрономом або археологом, а вчитися пішла на економіста. Добре що дружила з цифрами і була не зажата в рамкам «так не роби» чи «так не роблять бо не прийнято», мені стало цікаво і я працювала з задоволенням. А як би я стала археологом? Або юристом. Вже в інституті я стала хотіти стати адвокатом, але мені сказали «Воно тобі треба? ти ж вже маєш диплом і роботу», ми з подружкою поїхали до Одеси, попитали там, подивились… і полінувались починати все спочатку. А якби мені сказали «Вперед! у тебе вийде, ти ж хочеш». Ну не знаю.

Гра в професію

На цю тему можна довго говорити та багато писати, а можна спокійно пограти з дитиною в спеціальні карти, поговорити з нею та в першу, чергу послухати її саму.

Це мені запропонувала зробити пані Тетяна Фесюк, вона каже:»Ти ж старшому сину тести по профорієнтації та по відношенню до роботи робила, так і доньці зроби». А то я весь час нарікаю на те, що діти зараз весь час в телефонах сидять, книг не читають, ні чим не цікавляться, не фантазують, не… все не так, коротше,  навіть продавцями морозиво чи пожежниками бути не хочуть,  як ми у дитинстві. Може морозиве не таке смачне стало?

А тут весна на носі, морози вдарили, хочеш щось робити, а не можеш. Залишилось пити чай та робити тести. Пані Тетяна взяла свої не гральні карти,ми заварили чаю і погукали Софію «грати в карти».

Скажу зразу, ми класно провели час. Витягали та розглядали прості картинки, говорили чому подабається чи ні те чи інше зображення, ким вона себе баче, а ким ні. Про риси характеру говорили, які треба мати щоб бути тим то, яких рис не вистачає, що зробити щоб їх розвинути… Ми сиділи за столом і го-во-ри-ли, ставили собі питанні і самі на них відповідали. Я слухала що каже мені моя дитина, я нікуди не поспішала і не перебивала її, я так само як і вона обирала картинки та карточки зі словами, ми моделювали різні ситуації і шукали їм рішення. Ми з’ясували яка професія, на сьогонішній день, подобається найбільше, чому і якою треба бути щоб стати тим ким хочеться. І стало зрозуміло над чим треба працювати, і то не я сказала, то дитина сама собі зрозуміла. А це велика різниця, погодьтесь. А ще, вона категорично не хоче бути вчителем англійської мови. Ну хоть погодилась що її треба вчити.

Я не буду пропонувати своїй доньці бути астрономом чи археологом, бо то було цікаво мені. Економістом, юристом? Та теж ні, бо то все Я. А діти інші, їм треба не заважати, їх треба слухати і з ними треба говорити.

Психолог Тетяна Фесюк каже що відповідь на питання «Ким бути» зазвичай з’являється тоді, коли людина чітко уявляє свою майбутню професійну діяльність і саме  тоді формується програма дій по досягненню своєї цілі — виборі та отриманні професії.

А діти, діти повинні бути вільними від наших бажань і малювати свою майбутню професію собі самі, ми ж можемо з ними лише грати в ігри та тлумачити незрозумілі слова на картинках психологічних ігор.  Ось така проста психологія.

 

 

 

Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.
comments powered by HyperComments