Мама. Ще один рік щасливого дитинства!

1
456

Мама.

Сьогодні у Мами День народження, вона каже що не хоче святкувати, що їй вже багато років і їй не треба подарунків. Ми все зробимо як завжди. Будемо святкувати, вітати і дарувати подарунки!

Мама, я приходжу до тебе часто як можу, гучно грюкаю хвірткою і голосно, пошепки говорю коли ще всі сплять. Всі крім тебе. А у тебе для мене завжди є сніданок і чай…

Ти кажеш що вже погано бачиш, що слух не той і хворі ноги…, а я дивлюсь на тебе і бачу тебе як завжди. Рідною, моєю.

Я іноді тобі читаю те що пишу, а ти іноді не віриш що то я. (Я й сама не вірю) Ти кажеш:»Навіщо воно тобі треба?» і що голосувала б не тих за кого я. А я сказала, що заберу у тебе паспорт і ми сміємось… Хтось з нас вміє згладжувати гострі кути… і то не ти.

Ти не хочеш святкувати? Добре, як скажеш. Сьгодні ми прийдемо не до тебе, ми прийдемо до самих себе. До себе у дитинство, у ті щасливі дні дитинства коли найбільшою трагедією було іти спати о дев’ятій, не ходити по калюжам і не зривати ціпки на цибулі.

Я не знаю чи стали ми такими як ти хотіла, але ми такі які є і ми твої.

…Сьогодні не просто твій день народження, сьогодні ми відмічаємо ще один рік щасливого дитинства!

Дякую тобі Мама! Ми тебе любимо. Я тебе люблю.

Так мало вийшло слів…