Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Ми приїхали у Мукачево ввечері, коли вже стемніло. Залишили речі в готелі, припаркували машину і гайда у місто. Гуляти. Ввімкнули телефони, навігатори, проклали маршрут і пішли набережною Латориці у напрямку до центру.

Ідемо. Холодно, вітер над річкою дує прямо так як у нас на морі, сиро, брр. Машин небагато, людей ще меньше. Дійшли центру. Стоїть прикрашена ялинка, пам’ятник один, далі інший, будинки гарні, вітрини яскраві, аптеки, аптеки… (чомусь їх багато),  плакат «Фестиваль червоного вина»…, а людей майже немає.

Ми походили, подивились, прислухались. Десь гучно грає музика і весело гомонять люди, десь вирує свято, а ми не можемо його знайти. Знову витягуємо ті навігатори… Парк «Перемоги». Ідемо на гомін.

Переходимо міст… і овва! Ми на фестивалі.

Про фестиваль

Фестиваль «Червоного вина» у Мукачево проводять у дні Старого Новоо року вже більше 20 років, а точніше — з 1995 року. «Не дитячий» вік фестивалю, улюблена для багатьох тема фестивалю — вино, конкурс-змагання хто кращий винороб Закарпаття, смачна закарпатська кухня, музика яка лунає зі сцени (колядки, щедрівки, українські та угорські пісні…) все це робить мукачівський фестиваль все більш популярнішим серед містян та гостей Мукачево, туристів таких як ми.

Ярмаркове містечко

Прямо у парку облаштоване ціле ярмаркове місто з одинаковими дерев’яними будиночками. Спочатку розмістились продавці сувенірів, карамелі, меду, іграшок…- «розминка», так би мовити. Каруселі та атракціони, місця для фотозьомки.

Далі — винороби. Тут різне вино, наливки, медовухи, настоянки, глінтвейни. Обов’язково написано хто зробив те вино, навіть є їхні фото, висять нагороди які має господар (дипломи, медалі) та в багатьох павільончиках облаштована якась цікавинка, чи то змій на пляшці, чи діжечки, дигустаційні дошки.

От чесно скажу, поки вино обрали вже було тепло й весело.  Це відрізок ярмаркової вулиці я назвала — «бігова боріжка». Люди тут ходять різні, хтось «со знанієм дєла», а хтось такі як ми — з широко розплющеними очима від різнобарвленності, асортименту та від …, та від всього. До нас навіть кілька разів підходили ярмаркові «аксакали» і давали рекомендаціїї що до смаку вина, господаря та місця куди за ним треба йти. ( ми обрали № 27)

Ну і третій етап ярмаркових перегонів то звичайно «Фініш». Все продумано до дрібниць. Купив сувеніри та іграшки, покатав дітей на каруселі, ідеш далі смакуєш глінтвейн, обираєш вино, смакуєш глінтвейн… (тут можна довго ходити) і коли вино вже в руках і хочеться десь просто посидіти починається територія вуличної їжі. Нагадую, Мукачево це Закарпаття, край вина, м’яса, сиру… цікавих та смачних страв. Чого вартий один бограч (ми в нього просто закохались і у всі фестивальні дні не проходили мимо). Бограч, це така гаряча «Їжа пастухів» яку традиційно готують на відкритому вогні в спеціальному казанку – «бограч», рецептів цієї страви дуже багато, та й на фестивалі він у всіх продавців був різний. Мені найбільше сподобався з квасолею.

Шашлики, рульки, ковбаски, цілий кабан на вертилі, печені та квашені овочі…  Уявіть, на вулиці морозяка — 10 градусів,  а тут гарячий бограч, ковбаски, вино… люди, гомін, колядники, то там то тут народ зривається сміхом та піснями, все парує, вогонь під пательнями та казанами дражниться теплом, там далі торгують білими як сніг сироми та бринзою… Свято! Вже й забули про -10, вже й тепло, гарно.

Фестиваль «Червоного вина», це свято домашнього вина яке дуже популярне у Закарпатті. З кожним роком кількість учасників конкурсу збільшується, зростає якість самого вина, а особливо сухого, його презентація та фестивальна подача. У цьому році на конкурс було представлено 45 зразків вина яке оцінювали за загальними властивостями: колір, смак, запах, післясмак… Кажуть що переможці конкурсу отримають не лише грамоти та дипломи, а й більш вагомі призи: коня, вівцю та порося, так принаймні кажуть.

Ми теж оцінювали вино коли обирали що купити і майже все нам сподобалось. Вино вином, а глінтвейн який варили прямо тут, то я вам скажу казка, там і яблука, і груші, апельсини, хочеш зловлять з яблучком, хочеш без, красота. І аромат, і вигляд, і смак, і навіть хміль в голові на «12» балів». От глінтвейн, на жаль, на фестивалі не оцінювали, а даремно. Ми попобували ще різні наливки та настоянки, хріновуху, медовуху… це сильно дегустувати опасно, але весело.

А ще мені сподобались павільйончики з ковбасою, салом, м’ясом, овечими сирами та бринзою. Мені спообалось все!

Слухайте, а музики були ну просто супер. Я все думала, чому не можу їх зафотографувати, а виявилось все дуже просто — я пританцьовую! (Це ще до глінтвейну).

… І так всі фестивальні дні. Ми, плануючи подорож Україною, після Львову де дивлись у вікна, ходили у музеї та відвідували інші туристичні цікавинки, переїхали до Мукачева, бо це місто знаходиться прямо у центрі Закарпаття і воно цікаве саме по собі, один замок Паланок — найдавніша українська фортеця, чого вартий. Звідси близько  до Ужгорода, до Берегова та Виноградова, куди ми їздили витрачаючи один день на одне місто. Ми кожен вечір поверталися до Мукачева, ішли на фестиваль і смакували вино, гарячі та смачні закарпатські срави, слухали місцевих музиків… і насолоджувались Ураїною, людьми і традиціями.

То були справжні «вечори сурка», куди б ми не поїхали, ми повертались на фестиваль у Мукачево! Тут було круто!

А ще, можна було зробити фото з фестивалю, правда тільки з боку.

 

 

Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.
comments powered by HyperComments