Вирішила піти на Східний пляж, що у Скадовську, бо люди кажуть що там «формєнноє бєзобразіє робиця».

Ранок, тиша. Сьогодні у Скадовську немає вітру, сонця, дощу і снігу. Люди хто де, одні пораються у дворі, інші за двором, кому пощастило пішов на роботу, кому ні — засіли за серіали.

Початок подорожі на «Східний пляж»

Переходжу перехрестя вулиць Гагаріна і Шмідта, а тут жіночка гоне майже стадо корів, каже що трава зараз гарна, молоко є, а влітку є ще й заробіток. Відпочіваючі влітку з задоволенням купують свіже молоко та й зараз є свої покупці, не жаліється господиня.

Іду далі, до моря, тут зовсім рядом, кілька кварталів від перехрестя і … я відчуваю себе казковим воїном з картини Васнєцова. Наліво підеш — на сіття попадеш. Влітку там мабудь стоять контейнери які на зиму прибирають і зараз їх там немає, а сміття є. Те сміття літає навколо наче якісь каліровані, пакетоподібні баклани. Прямо підеш — самі бачите що не підеш,  хіба що папуасом.

«Східний пляж» від початку до кінця.

Ну все, вирішила, варіантів немає, іду направо. До моря ще не звертаю. Зелено, гарно, іноді пролітають бакланопакети, а тут знайшла стоянку австралопітеків чи то стартова площадка інопланетян, не розбиралась. Може звичайно помиляюсь, ну то таке.

Це вже перехрестя вілиць Набережної та Короленка. На цьому місці, влітку працює «стихійний ринок», на який місцеві жителі виносять на продаж овочі «на купку», ягоди в стаканах, пиріжки, вино та навіть каву в термосі. Люди кажуть (знайома тут іноді приторговує), що дозволів на торгілю в цьому місці в міській раді не дають, тому змушені торгувати тут по піратські сплачуючи по скількість гривнів тим, хто попереджає про «нальоти». Є тут і свій магазинчик, який теж працює тільки влітку.

Набережна іде далі,а я спускаюсь до моря. Сходи до пляжів, доречі, є з усіх вулиць які виходят до моря.

Бачу море. Пляж і спуск до води у гарному стані. Питань нема. Якби ще пляшки народ за собою прибирав та пакетики з під чіпсів, взагалі була б красота.

Держу курс на сині роздягальні… Вони нові, яскраві і головне, що вони є. Пляж теж гарний, не бетонний, там де пляжі були в оренді і де працювали гарні господарі, вони гарні навіть зараз.

А от море, «потребує покращень». Тут, на мій погляд, саме проблемне узбережжя Скадовська. Незважаючи на те, є парапет, чи нема його, камки дуже багато. На одних ділянках вона набилась і на берег, і у воді скупчилась, і свіжа-зелена, і стара — застояна. Через 10 метрів камки нема і все наче гарно, а ще через 5 метрів, знову завал.

І так до «Дитячого пляжу». Тут, з камкою, теж орендарям прийдеться попрацювати добряче бо вона набилась саме навпроти облаштованого пляжу, а от далі, де починаються комиші, хащі та порт, все в порядку.

Ця камка мене запутала зовсім. Їй всеодно, є парапет чи його нема, є сходи чи їх прибрали, пісок на пляжі чи хащі комишові, камка є де попало, іншого слова немає. Спеціалісти розберуться, я так думаю.

Ще кілька фото «Дитячого пляжу». Тут самий гарний пляж, в сенсі пісок, є «свіжий» спортивний майданчик і є стійки під волейбольну сітку, оглядова вежа, кафе, офіційний міні ринок, туалет  та магазин.

«Східний пляж» то ще не все східне узбережжя.

На море подивилась, по пляжах пройшлась, підіймаюсь знову на вул.Набережну і Морську. Тут арка, її почистять від старих оголошень, або обвішають свіжими і вона буде як нова… Доречі, біля арки влітку теж є стихійний ринок як і на вул. Короленка, але більший і солідніший. Сюди приїздять фермери з сусідніх сел, продавці з центрального ринку які не встигли, до обіду розпродати свій товар, а також скадовчани які працюють до 17 години. Знову ж таки, дозволів на торгівлю тут не дають, а гроші люди комусь платять.  

Ну і іду далі, так і хочеться написати «…мимо острова буяна в царство славного Салтана». Бо іду мимо бетонного паркану що між вілицями Морською та Чорновола, тут нічого цікавого немає, так, гарні палісадники з квітучими деревами і нарцисами та трохи сміття на узбіччі.

Далі теж цей паркан з одного боку, заводські стіни з другого і комиші, і комиші. Якби зараз не весна і не було б багато зеленої трави, цей відрізок дороги, вздовж моря, був би як з фільмів про техногенні катастрофи. З одного боку закинута стара нафтобаза (зачинена і з собакою на прив’язі), далі руїни міської бані, то я вам скажу ще те видовище,  а там, ще далі будівля рибколгоспу — залізобетонний скелет з минулих часів. Шикарні об’єкти для «Сталкерфесту».

Я звертаю на вулицю Балтазарівську, у минулому Куйбишева, та завершую свою подорож. Тут все добре, дорогу біля заводу метуть прямо зараз, кицька мило вмивається на підвіконні, вітру нема…

P.S. Зустріла на вулиці одну жіночку, так вона говоре про те, що ті комиші проростають вже і в дворах людей, просила щоб з ними щось зробили. Може «Зелені» підключаться, каже.

 

 

 

1 коментар

Добавить комментарий