На улице снег. Холодно. Но уж весна. И скоро первый весенний праздник — 8 Марта.

Скадовск готовится к празднику весны. В Скадовском РДК так же идет подготовка к празднику.

Мы встретились с Миронец Ольгой Васильевной.

Ольга Васильевна — начальник отдела культуры, молодежи и спорта Скадовской районной государственной администрации.

Заслуженный деятель эстрадного искусства Украины.

На День Незалежності награждена Орденом «За розбудову України». Этот Орден вручило «Всеукраїнське горомадське об’єднання «Країна»» по инициативе «Ассоциації діячив естрадного мистецтва Ураїни», в котором состоит Ольга Васильевна.

 

 

Какие мероприятия будут проводиться в праздничные дни — мы еще увидим.

Я попросила поделиться, каким был праздник 8 Марта в прошлом году.

И вот что Ольга Васильевна рассказала:

Формат встречи

 — Вирішили привітати жінок, провести зустріч, щось на зразок «Вогника», але нову фому.

Хотілося, щоб захід був без стандартних урочистостей. Щоб все було затишно. Щоб на столах горіла свічечка, були чай, кава, келих шампанського, цукерки, фрукти.

Выбор приглашенных

 — Звернулись до керівників з проханням згадати, розшукати жінок, які колись в них працювали, і в яких є досягнення, про яке ніхто не знає. І щоб це були прості жінки, ні керівники, ні посадовці.

Керівників попросила надати відомості на кожну жінку. Розсказати щось цікаве и своєрідне.

І це спрацювало. Навіть мені було дивно: я знаю ціх жінок вже давно. Вони працювали собі тихо-мирно, і ніхто не знає, які в них є нагороди і досягнення.

Режиссер праздника

 — Я особисто займалася всім: від написання сценарію до прикрашання, від запрошень до підбору пісень.

Написала характеристику на кожну з жінок. Вся інформація була мною оброблена. Зробила таку підборочку, щоб говорили, співали та вітали тільки чоловіки.

Я навіть приймала участь у тому, як розмістити столи, як накрити і прикрасити. Щоб було по-домашньому. Щоб навіть свічечки розмістити по кольору, щоб було і творчо, і естетично, і гарно. Щоб запрошені жінки відчували себе вільно, їх зустрічали, вітали і допомогли розмістити по місцях.

Место проведения

 — Свято відбулося у виставковому залі РБК. Зал був гарно прикрашений. Встановили проектор. Заздалегідь звернулися до дітей і знайомих жінок, щоб вони непомітно назбирали фотокартки різного періоду, коли жінки були молодими і ще працювали. Був зроблен відеоряд під гарну музику.

Атмосфера праздника

 — Це був сюрприз для запрошених, коли вони бачили себе молодими, на роботі. Вийшло цікаво і душевно. Жінки були дуже розчулені. Деякі навіть плакали, коли бачили себе.

Ці жінки живуть поруч з нами. Ми кожен день зустрічаємо їх на вулиці, у магазині, у лікарні. Але чи знаємо ми їх? Цей захід був як розслідування, у гарному розумінні цього слова.

О тех, кто рядом с нами

Світлана Петрівна Зубелевич має Орден княгині Ольги другого ступеня. Хто знав про це? Ніхто не знав.

Ганна Олександрівна Соценко — заслужений вчитель України.

Для нас було відкриттям: мама Віктора Туріка працювала все життя на харчосмаковій фабриці простою працівницею. Вона кавалер двох Орденів Слави. І це досягнення зароблено ще за часів Радянського Союзу.

Були присутні і лікарі-жінки, було ще багато жінок, які щось зробили у своєму житті. Була присутня моя мама. Вона працювала 40 років у школі. Ветеран педагогічної праці,  Відмінник освіти України.

Про кожну з присутніх жінок говорили. Або я про них, або вони про себе. Загалом, була така інтерактивна зустріч. У жінок світилися очі. Вони дякували, що про них згадали, ні, не влада, а прості люди.

Поздравления

 — Жінок вітали запрошені чоловіки. Я просила, щоб без урочистостей, шоб привітали не як керівники, не як влада. Щоб вітання було добрим, привітним. Вітали, співали тільки чоловіки. Співала тільки одна жінка — це я.

Від медицини привітав Топіха Віктор Василійович.

Від мерії — міський голова О.Ю.Яковлєв. Приємним сюрпризом було те, що Олександр Юрійович співав.

Віктор Ананійович розсказав вірш, дуже гарний.

Були Валерій Білошапко, керівник біг-бенду. І ось коли він заспівав «Ні обіцянок, ні пробачень…» — це було щось неймовірне. Це такий бархатний баритон. Шумейко Валентин Іванович грав на саксофоні, йшов музичниі супровід.

Співали і Анатолій Іванович Волошин, і Леонід Білоус, і Посполіта Віталій, наш незмінний учасник самодіяльності. Було ще дуже багато привітань. 

Був присутній Саша Коротін, колишній директор Обрію. Це свято ми провели разом.

Впечатления

 — Захід тривав 4,5 годин, але промайнув на одному подиху.

Про кожну з присутніх жінок говорили. Або я про них, або вони про себе. Загалом, була така інтерактивна зустріч. Всі почули про себе щири добрі слова. У жінок світилися очі. Вони дякували, що про них згадали, ні, не влада, а прості люди.

Думаю, що всім сподобалось. Кожну запрошену жінку огорнули теплом, огорнули увагою. Запрошено було вісімдесят жінок. Дуже було гарно. 

Захід всім сподобався. І така кількість — 80 жінок — виявився дуже доречним. Таким чином  була можливість охопити увагою всіх запрошених.

 

Добавить комментарий