Скадовськ. Кілька бібліотечних історій до Всеукраїнського дня бібліотек.

0
79
Що таке сучасна бібліотека?

Це центр перетину паралельних світів, машина часу, затишний англійський клуб, майстерня, затишний диванчик або навіть дитячий майданчик.

Місце, де одночасно, можна поринути у минуле та заглянути у майбутнє, торкнутися недоторканого, і відчути магічне.

Бібліотека. Тут уявні світи оживають… треба бути лише уважним. Десь вирує шторм, десь пізнаються зірки, хтось бореться за життя, а там, за затертими палітурками зароджується кохання яке живе віками. Слова, слова, рядки, романи, поеми, наукові роботи, історичні хронології, преса, інтернет… що буде далі? А щоб не було, бібліотеки ретельно зберуть все цінне, додадуть до вже зібраних своїх скарбів і будуть далі пливти у світі прогресу, історії та знань у всесвіті людей і для людей.

Першу відому бібліотеку на території Київської Русі було засновано Ярославом Мудрим в 1037 році при Софіївському соборі і нараховувала вона «насчитывало великие тысячи книг на разных языках”, але на справді ніхто не знає скільки там було зібрано матеріалів, хто там працював і хто були читачі тієї бібліотеки, але відома одна з древніших порад яка записана в роботах бібліотеки ,як треба читати: “Когда читаешь книгу, не тщись торопливо дочитать до другой главы, но уразумей, о чем говорят книги и словеса те.” В бібліотеках зберігають не книги, а мудрість!

Одна з найцікавіших історій про бібліотеки, це історія про бібліотеку Івана Грозного. Книги, в XV-XVI сторіччі, мали дуже велику цінність і згідно з легендою велике зібрання книг, як придане, до Москви привезла наречена Івана III Софія Палеолог. Серед книг, нібито, були античні грецькі та литинські рукописи які розмістили у двох підвалах московського Кремля і це зібрання постійно доповнювали новими книгами та роботами. А от у XVII сторіччі вже ніяких відомостей про цю бібліотеку не було, можливо вона загинула у період Смутного часу чи була знищена водою, можливо була викрадена та вивезена за кордон, а може й зараз знаходиться десь у підземеллях Москви…
«По следам находок и утрат», Романа Пєрєсвєтова, найзахоплююча книга яку я читала про пошуки бібліотеки та книгосховища, справжній пригодницький роман про історичні документи.А взагалі, мені пощастило. Нашою сусідкою була бібліотекарка яка приносили нам неймовірно цікаві книжки. Не просто все підряд, а тематично, продумано, так щоб одна книга підігрівала цікавість до іншої, одна тема переходила в наступну… дала і далі, цікавіше, азартніше.
Х’ю Лофтінг і його казка про доктора Дуліттла перетворювалась в Айболіта, собака Джип — в Авву, порося Джаб-Джаб — в Хрю-хрю, зануда Сара — в Варвару, а туземний король перевтілиться у Бармалея. А казка про Русалоньку була початком цілої низки казок, легенд та історій про море, аж до «Таємниці двох океанів». Я і зараз так читаю, тематично.Під час навчання у ВУЗі,  мені прийшлось звернутись до Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки за спеціальною літературою. Тоді ще не було інтернету, в інститутській бібліотеці матеріалу було мало, бо факультет у нас був зовсім новий, тож за книгами ми їздили в обласну, починаючи з перших курсових і аж до дипломної роботи.
Уявіть, тема «Коллективный подряд в свиноводстве» і треба написати вступ — «Роль КПСС в коллективном подряде в свиноводстве», зараз це смішно й анекдотично і вираз обличчя бібліотекарки був відповідний — і сміятися хочеться і не засмієшся, а студенту щось казати треба. Про КПСС в свиноводстві я сама написала так, що керівник аж злякалась, каже:»Де взяли?», кажу — в обласній бібліотеці. Погодилась, обласна бібліотека -авторитет!До Скадовської бібліотеки я ходила теж. Про це тут: Чому ми читаємо книжки. Які книги ми обираємо і наш список книг. Про нашу бібліотеку.

З святом! Ходіть у бібліотеки, читайте книжки і вигадуйте історії.